На День міста Ірпеню подарували мурал «Ірпінь — мій дім» з віршем Петра Щербини
Концерт вихованців та вчителів Ірпінської школи мистецтв ім. М. Вериківського — це перший захід, який відбувся біля новоствореного муралу «Ірпінь мій дім». Завдяки спільній роботі різних організацій тепер ця арка біля Ірпінського історико-краєзнавчого музею перетворилася на івентхол під відкритим небом. На муралі – вірш письменника, автора книги “Битва за Ірпінь” та продюсера фільму “Форпост Ірпінь” Петра Щербини.
Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Як же виникла ідея? Відділ культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради подав на здобуття гранту. Зокрема, для інвентаризації Ірпінського міського історико-краєзнавчого музею. Але представники Міжнародної організації з міграції запропонували нам втілити якийсь об’єкт для ревіталізації. Ми обрали цю арку. Обрали її не випадково, тому що вона знаходиться поруч з музеєм і тому що колектив музею планує проводити тут ряд своїх культурно-мистецьких заходів, майже під відкритим небом».
До створення муралу так чи інакше долучилося багато людей: відділ культури, волонтери громадської організації «Будуємо Україну Разом», комунальники, Міжнародна організація з міграції, письменник Петро Щербина (на муралі – вірш Петра Щербини “Ірпінь – мій дім”) та охочі творити ірпінці. Мурал, як подарунок місту, відкрили саме на день міста-героя Ірпеня.
Юлія Устич, заступниця Ірпінського міського голови:
«Я щиро хочу подякувати сьогодні, в день народження нашого міста, усім людям, які долучилися до створення цього муралу. До того, що їм є не все одно. Я хочу подякувати щиро своїй колезі Антонюк Євгенії Петрівні, тому що це її ідея, це вона цим жила, вона дуже цим переймалася. Але вона дуже скромничати і дякує усім тільки не собі. Женічка, Вам дуже велике дякую».
Ідея муралу близька сьогодні кожному — повернення додому. Близько 95% ірпінців виїхали з міста після початку повномасштабного вторгнення. Зараз люди повертаються додому. І саме пара, що об’їздила безліч країн, але повернулася до рідного Ірпеня, розташована у центрі муралу.
Окрім цієї пари, тут ще безліч людей. Хтось відбудовує, хтось відпочиває, хтось спілкується, хтось саджає.
«Ірпінь — мій дім» — тепер ця назва близька не тільки ірпінцям, що повернулися, а й понад 20 тисячам українців, які знайшли тимчасовий прихисток в Ірпені.
Петро Щербина, письменник, автор поезії “Ірпінь – мій дім”:
«Ірпінь — мій дім. І тут усе живе. Громада, що не стала на коліна. Ми відбудуємо це місто, як нове, бо з Ірпеня почнеться Україна, в яку повернуться до рідного житла, І заживуть всі вільні та єдині. І де б родина кожна не була. Ірпінь — мій дім у вільній Україні».
