Ну що – вже холодні жовтневі дощі

***

Ну що – вже холодні жовтневі дощі
Стернею поколюють крайній зажин,
Горіхи спадають з осінніх ліщин
І клен лиже пальцями вікна машин.

В окопах багнюка та дума про дім,
І гріє повітря з пакетику чай.
У жовтні з собою ти будеш один,
Це місяць зізнань і відвертих прощань.

Це листя – це стяг із німих холодів
Нагода розшити затягнутий шов.
Про справжню самотність спитати у вдів,
Про вірну любов в тих, хто вже не прийшов.